Наша конференція об’єднує молодих учених з наукових установ та закладів вищої освіти України, а також гостей із зарубіжжя.
З архівом Конференції можна ознайомитись на сторінці РМД Інституту зоології за посиланням.
Попередня КМДЗ відбулася 25-26 жовтня 2023 року в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України у дистанційному режимі.
Конференція об’єднала 22 молодих вчених із 15 наукових та науково-освітніх
установ України, Польші, Тайваню та Франції.
Україну представляли Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН
України, ДУ "Інститут морської біології НАН України", Інститут
біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, Інститут екології Карпат НАН
України, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України,
Навчально-науковий інститут високих технологій Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, Національний науково-природничий музей НАН
України, Національний університет "Києво-Могилянська академія", ННЦ
«Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені
Тараса Шевченка, Сумський державний педагогічний університет імені А.С.
Макаренка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
Херсонський державний університет; Польшу – Instytut Biologii
Uniwersytet Rzeszowski; Тайвань — Biodiversity Research Center, Academia Sinica; Францію
— Université de Strasbourg,
CNRS, IPHC UMR 7178.
Конференцію
урочисто відкрив директор Інституту зоології
ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, д.б.н., д-р хаб. Віталій
Олександрович Харченко.
На першому пленарному
засіданні учасники заслухали доповідь про наслідки для біорізноманіття в
результаті руйнування Каховської ГЕС, перспективи відновлення екосистем і нові
потенційні можливості для роботи зоологів, яку представив співробітник відділу
моніторингу та охорони тваринного світу Олексій Володимирович Василюк.
На другому пленарному
засіданні учасники заслухали доповідь про досягнення та результати 30-річної
роботи Українського центру кільцювання птахів, яку представила співробітниця
відділу фауни та систематики хребетних Анна Олександрівна Маркова.
У програму
секційних засідань конференції увійшли доповіді, що висвітлюють результати
роботи молодих вчених у галузі фауни, екології, морфології тварин,
палеонтології, методології зоологічних досліджень та прикладних питань,
етології, охорони тваринного світу. Всього було заслухано 19 доповідей.
26 жовтня після завершення конференції відбулися додаткові заходи, а саме Круглий стіл на тему "Зоологічні дослідження та експертна діяльність у воєнний час", яку мали можливість відвідати усі бажаючі. На круглому столі було заслухано 6 доповідей. Модератором круглого столу були асп. І.Г. Дмитрієва (відділ паразитології) та к.б.н. А.О. Маркова (відділ фауни та систематики хребетних). Основною метою круглого столу була оцінка, пошук можливих шляхів вирішення проблем, пов’язаних із руйнуванням Каховської ГЕС та впливом військових дій на зоологічні дослідження в Україні, і, зокрема, було звернуто увагу на руйнування нативних ареалів фауни Півдня та Сходу України, потребу моніторингу і збереження біорізноманіття території та акваторії України, тему збереження наукових колекцій рукокрилих, які становлять історичне та національне надбання України. Особливу увагу було присвячено висвітленню наявних успіхів та перспективи популяризації та залучення спільноти до громадянської науки, що також пов’язано із проблемами навчання студентів-зоологів, екологів та підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації. Підняті питання викликали активне обговорення.
Під час Круглого
столу виступив завідувач відділу моніторингу та охорони тваринного світу к.б.н.
Василій Анатолійович Костюшин з приводу
наслідків та проблем, що виникли після руйнування Каховської ГЕС та можливі
шляхи подальших дій з боку держави так і перспективи для майбутніх зоологічних
досліджень.
З матеріалами конференції можна ознайомитись за посиланням.
Оргкомітет вдячний дирекції, адміністрації за сприяння та всебічну підтримку у проведенні Конференції. Також висловлюємо подяку усім доповідачам та слухачам за участь у конференції та продовження своєї роботи навіть у складні для країни часи.
Не зважаючи на обставини, Оргкомітет конференції продовжує свою щорічну роботу та готується до проведення чергової конференції у 2024 році.